Фото знайдене в інтернеті, автор невідомий. Якщо воно ваше — напишіть на [email protected], і я підпишу автора або приберу фото на ваше прохання.
🏷️ Оголошення (1)
📋 Вейтлист на нові хати в цьому селі
Залиш пошту, щоб отримувати новини про оновлення сайту. Без спаму.
📍 Інфраструктура поблизу
- Школапоруч
- Магазинпоруч
- Зупинка транспортупоруч
Нова Поштапоруч- Поштапоруч
- Амбулаторія0.41 км
- Церква5.9 км
- Заправка5.98 км
- Дитсадок6.24 км
- Залізнична станція12 км
- Аптека16.56 км
- Лікарня18.05 км
- Банк/банкомат18.54 км
🗺️ Дороги та природа
- Асфальтована трасапоруч
- Дорога в селі✅ асфальт
- Річка / водойма0.67 км
- Житомирська траса5.98 км
- Ліс1.73 км
Населення — оцінка Держстату станом на 2022-01-01 (останні офіційні дані, до повномасштабного вторгнення). Площа, інфраструктура, дороги та природа — розрахунок за даними OpenStreetMap, орієнтовно.
📊 Борівка на тлі району та області
До центру Києва — 75,2 км (~70 хв за кермом): далі, ніж у 90% сіл Бучанського району, де медіана 53,2 км.
Школа — 0,1 км: ближче, ніж у 99% сіл району, де медіана 1,5 км.
Ліс — 1,7 км: далі, ніж у 82% сіл району, де медіана 0,8 км.
За 2001–2022 населення скоротилось на 24,5% — швидше, ніж у 73% сіл району (медіана -7,6%).
| Показник | Борівка | Медіана району | Медіана області |
|---|---|---|---|
| До Києва дорогою | 75,2 км | 53,2 км | 88,6 км |
| Населення | 455 | 579 | 350 |
| Зміна населення 2001–2022 | -24,5% | -7,6% | -24,5% |
| До лісу | 1,7 км | 0,8 км | 0,7 км |
| До річки чи водойми | 0,7 км | 0,5 км | 0,5 км |
| До асфальтованої дороги | 0,2 км | 0,3 км | 0,3 км |
| До магазину | 0,2 км | 0,5 км | 2,3 км |
| До школи | 0,1 км | 1,5 км | 2,7 км |
Медіани рахуються серед сіл Бучанського району та всієї Київської області. Джерела даних — у розділі «Характеристики»; медіанні ціни на хати по районах — в окремому дослідженні.
📜 Історія
Засновано: 1633
29 січня 1633 року пани Лозки сплатили Філону Богушевичу за мешканців села Новосілок, яких Лозки прийняли на ґрунти рожівські та осадили на урочищі, названому Боровка. Але, мабуть, поселення довго не проіснувало. Бо в люстрації Рожівського староства 1766 року село значиться як наново заселене. Дістало назву від соснового бору, яким воно оточене з трьох сторін.
У першій половині XVIII ст., за твердженням Похилевича, належало до володінь полковника Б. Хмельницького Немирича, а привілеєм Августа III у 1762 р. було подаровано Варфоломію Михаловському. З грудня 1789 р. за люстрацією Рожевського староства поселення Борівка з іншими селами стало належати до Рожівської державної маєтності. З клірових відомостей Небелицької церкви святого Миколая відомо, що поселення Борівка та Комарівка в 1805 р. належали Михайлу Шулійдимову, а в 1820 р. були у володінні генерал-ад'ютанта Храповецького. Тоді в Небилиці, Борівці і Комарівці було 67 дворів і проживало загалом 535 осіб (у Борівці — 86 мешканців). Ці села належали до Небелицького приходу, тут у 1851 р. була побудована церква дерев'яна шостого розряду святого Миколая.
Наприкінці XVIII ст. Рожівське староство на деякий час було віддане у вотчинну власність князям Понинським, але після приєднання до Росії знову визнано державною маєтністю і до 1840 р. віддавалося різним власникам в оренду. В селі вільної землі майже не було, бо навкруги був ліс, а хто бажав мати більше, міг отримати її в районі нинішнього села Ставище Радомишльського району
Джерело: стаття "Борівка (Бучанський район)" на Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA.